Максим Тадейович Рильський ( 1895 – 1964 )
- Рубрика: Презентации / Презентации по Литературе
- Просмотров: 214
Презентация для классов "Максим Тадейович Рильський ( 1895 – 1964 )" онлайн бесплатно на сайте электронных школьных презентаций uchebniki.org.ua
Максим Тадейович Рильський ( 1895 – 1964 ) Була у нього посмішка дитяти – Блакиті української тепло. Любов’ю серце зроджене було, Як пісня – чесне, як бджола –завзяте. Дмитро Павличко
В автобіографічній розповіді ”Із давніх літ” М.Рильський з теплотою згадував Романівку. Саме тут він почав пізнавати світ як ”таємничу, ледве розгорнуту книгу”.
В цьому будинку з 1906 по 1916 роки знаходилася приватна гімназія відомого педагога Володимира Науменка, яку закінчив Рильський у 1915 році.
Рання творчість поета: ” Під осінніми зорями” – 1918 ” Синя далечінь” - 1922 ” Крізь бурю і сніг” - 1925 ” Тринадцята весна” - 1926 ” Де сходяться дороги” - 1929 ” Гомін і відгомін” - 1929
Творча діяльність Рильського розгорталася в руслі неокласицизму – художньої школи українських поетів, зорієнтованої на античну класику, на продовження гуманістичних традицій європейської поезії нового часу.
Творчість воєнних років: ” За рідну землю” 1941 ” Слово про рідну матір” 1942 ” Світова зоря” 1942 ” Світла зброя” 1942 ” Велика година” 1943 ” Неопалима купина” 1944
За видатні заслуги в розвитку науки і культури М. Рильського було обрано: 1943 р. – академіком АН УРСР; 1958 р. – академіком АН СРСР; 1943 р. – головою Спілки письменників України; 1944 – 1946 р.р. – директором інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії.
Найкращі поетичні збірки повоєнного часу: ” Троянди й виноград” 1957 ” Далекі небосхили” 1959 ” Голосіївська осінь” 1959 ” Зимові записи” 1964
Рильський - перекладач Йому належать переклади багатьох шедеврів французької, німецької, польської, російської літератури.
Багатюща творчість Рильського – це мистецький світ, де, за словами Д. Павличка, ” вічно сяє сонце, течуть ріки філософського спокою, шумлять водоспади пристрастей, гудуть автостради дружби, жевріють зорі кохання, де треба замислитись і здивуватись над мудрою простотою форми і над прозорою глибиною змісту”.