анв

Опорні поняття: Інвеститура Кардинал Аскетизм Церковний собор Єресь аутодафе

Піднесення папства в епоху розвинутого Середньовіччя Чернечі ордени. Єресі та інквізиція. Церква у XIV – XV столітті.

Хто мав абсолютний вплив на духовне життя середньовічного суспільства? Чим відрізнялося становище церкви у Західній та Східній Римській імперії? Як здійснювався процес християнізації Європи? Які причини розколу християнської церкви? В якому році відбувся розкол церкви?

У Х столітті церква опинилась в руках світської влади. Німецькі королі та імператори фактично самі призначали римських пап. В середині Х століття у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху виступив монастир у Клюні. Один із лідерів клюнійського руху Григорій VII був обраний папою.

Папа Римський призначав кардиналів – вищий чин духовенства після папи. Папу Римського могли обирати лише кардинали без втручання імператорів та інших світських феодалів. Церква проголошувалася вищою за світську владу. Папська влада проголошувалася вищою за владу королів та імператора. Правом церкви було прощати гріхи всім бажаючим – треба було лише придбати грамоту про відпущення гріхів – індульгенцію. Папа Римський заборонив білому духовенству ( Папа Римський, кардинали, єпископи, священники, диякони, ченці ) брати шлюб, а єпископам – приймати світську інвеституру. Інвеститура – призначення на церковну посаду. Боротьба Григорія VII з німецьким імператором Генріхом IV. За Папи Римського Інокентія ІІІ папство досягло найвищої могутності.

Важливу роль у зміцненні католицької церковної організації відіграло чернецтво. Засновником західного чернецтва став у VI ст. Бенедикт Нурсійський. В 530 році виник орден бенедиктинців. Статут включав три обітниці: постійне проживання в монастирі, послух і стриманість. У 1098 році виник орден цистерціанців, який існував завдяки власній праці та харчуванню рослинною їжею. На початку ХІІІ століття виник францисканський орден, члени якого повинні були дотримуватися ідеалів бідності, аскетизму, смирення й послуху. У 1216 році виник домініканський орден, який приділяв велику увагу просвітницькій діяльності та вивченню Святого Письма.

Єресь – релігійне вчення, що заперечує основи ( догми ) та організаційні форми панівної церкви. Причини виникнення єретичного руху: Поява та розквіт міст; Збільшення кількості освічених людей; Вище духовенство жило в багатстві та розкоші та порушувало вимоги релігійного життя.

Найвищого розквіту єретичні рухи досягли в другій половині ХІІ – ХІІІ столітті. Центром єретичного руху стала Південна Франція, де зародилися єретичні вчення катарів ( альбігойців ) та вальденсів. Катари ( альбігойці ) вважали, що у світі йде боротьба між добром і злом. В цій боротьбі повинно перемогти добро. До зла вони відносили існуючу церкву на чолі з папою. Катари заперечували вшанування ікон, хреста і мощей, виступали проти церковного землеволодіння та десятини. Вальденси відкидали більшість християнських таїнств, молитви, ікони, культ святих, відмовлялися сплачувати податки і десятину Чим, на вашу думку, могли загрожувати єретичні рухи могутній католицькій церкві?

Інквізиція – церковний суд у справах єретиків. Аутодафе – спалення єретиків на вогнищі Відлучення від церкви Хрестові ( військові ) походи проти єретиків інквізиція

Прочитати п.5 §8 ( с.104 -105) та відповісти на запитання: Які зміни відбулися в становищі католицької церкви в XIV – XV столітті? Чому в деяких країнах позиції церкви послабилися?

Як змінювалося становище католицької церкви у ХІ – XV столітті? Для чого створювалися чернечі ордени? Чому виникають єретичні рухи? Як церква боролася з єретиками?